Для багатьох гостей, котрі збираються прийти на весілля, часто появляється тривога в серці, “а що, коли мене тамада запросить вітати?!”. І як для одних — це справжнє свято, — теплим словом, віршем чи тостом звернутись до молодят, то для інших, — справжня мука, краще щось подарувати без слів! І саме для таких скромних неговірких людей ця невеличка допомога.
Найкраще завчасу підготувати собі привітання у вигляді короткого, але влучного вірша, крилатої фрази, яка б одразу запам’яталась гостям, (як “щоб жилось вам без мороки до трьохтисячного року!”, чи “щоб не було переводу козацькому роду”), прозового вітання, або й звичайної весільної грамоти чи диплому.
Звичайно ж, ви вже чули про такі, та й навіть їх можна придбати, (правда, в більшості російською мовою) у книгарнях та на розкладках відкриток. Однак грамота, виготовлена власними руками буде кращою пам’яткою для молодят і буде свідчити про вашу небайдужість до них і вам самим принесе масу задоволення під час виготовлення такого подарунку. А текст можете придумати самі, щоб було оригінально і ексклюзивно.
А ще, коли маєте дар римувати, можна перефразувати відомих авторів. Ось для прикладу один такий віршик, його ми написали для дорогих друзів на весілля, перефразовуючи Котляревського…
Наш Олесь – парубок моторний
І хлопець – хоть куда козак,
Удавсь в батьків своїх проворний,
До різних справ він є мастак.
Ще як з жердиною він бігав,
Й високо вгору так скакав,
То вже тоді собі за обрій
Все за Оленкою стріляв,
А далі танцював латину,
Призерства всякі здобував,
Щоби колись свою Олену
Таки він добре здивував!
А щонайкраще промовляє
До серця ніжного дівчини?
То не дарунки й слова ніжні, —
Сопілки трелі солов’їні.
Усе здобув, всього навчився,
Та лиш Олени не знайшов,
Зібрав сопілки й ксилофони
Й шукати долі він пішов.
Ішов, ішов, аж з русих кудрів
В три ряди капав піт на ніс,
Аж ось зобачив щось, угледів
Густий пройшовши дуже ліс.
Аж мати рідна! Дикі танці!
Красунь невиданих там тьма,
Й співають гарно, але бубна
Для настрою у них нема.
Як став наш Олесь тут бубніти,
Руслана голос підняла,
То аж Європа, стрепенулась
І коломийку завела.
Та Олесю нема спокою,
То на сопілку, то бубнить,
А все він кличе свою долю,
Вже і не їсть він і не спить.
Тут добрі хлопці із “Ars-Nova”
Його в Мукачево взяли,
І тішилися небораки,
Що добре так вони втяли,
Бо там була одна дівиця,
Чарівна, юна, милолиця,
Колись в балет А-6 прийшла,
А далі й студій розвела,
Немов грибів після дощу,
Щоб танцювать всім до схочу.
Як в танець йде, аж в серце тне, —
Як білі ручки простягне,
Ще й ніжками перебере,
А як бровою поведе,
Як гляне – з розуму зведе!
Тут Олесь вже не оглядався,
І з моста в воду – закохався!
І що вже там їй говорив,
Що обіцяв і шепотів,
Відомо не буде нікому,
Лиш нині бачим, що до столу
Весільного таки привів,
Й обручку шлюбну подарив.
Що далі буде то не знати,
Під чию дудку танцювати
Буде наш Олесь чи Оленка,
Аби знайшлося на пеленки!
Щоб народилися артисти –
Сопілкарі і танцюристи,
Пісні і танцю гурт родіть,
Й сімейним іменем назвіть!
Тож келихи всі підніміть,
Ідружно всі їх осушіть
За молодих п’ємо до дна,
Щоб була думка в них одна!
А ось цей вірш я написала для батьків, адже їм обов’язково нададуть слово: Дорогі молодята!
Сьогодні день – благословіння Бога –
Радіють ангели, співають небеса,
Сьогодні починається дорога,
Ступають нею люблячі серця.
Мій сину любий, нині я щасливий,
Бо день настав – продовжиш ти свій рід,
Будь завжди добрий, мудрий та сміливий,
Провадь високо вгору ти свій літ.
Ігорчик нині, наче сокіл ясний,
Оленочка – як горлиця-краса!
Хай її врода ні на мить не гасне,
Такою ж чистою нехай буде душа.
О любі діти! Вже на віях сльози
Тремтять нестримно нині у батьків,
Бо лише вчора ви ішли до школи,
А нині ви покинете свій дім.
Своє гніздечко вберете любов”ю,
Прикрасите коханням голубів,
Надія грітиме його зимою,
Й молитва щира хресних та батьків.
Ви нині – пара ніжних наречених,
У вас батьки пригадують себе,
Ігор й Оленка, наче два ангели,
Від їх любові осінь веснами цвіте.
І так хай буде і не день, не місяць,
Не рік чи десять, а цілий ваш вік,
Нехай від вас любові вчаться діти,
Живіть у злагоді багато літ!
Щоб сім”ю побудувати
Вам ба-га-то треба знати!
Йдіть у гості до батьків,
Як чогось запас змілів,
Дідо й бабця вам поможуть,
Як зайде між вас негоже,
На вуйків та на тіток
Довіряйте ви діток.
Не забудьте про стрийків,
Словом, все – як Бог велів.
Хресних теж не забувайте,
За порадою звертайтесь.
Всіх любіть і всіх шануйте,
Із візитами мандруйте,
Бо родина – то ваш сад,
Бережіть, щоб був в вас лад!
А ще можна скласти коломийки про молодят, як вони зустрічались, та як побрались! Це найкраще завжди знають дружби і дружки, то ж їм і слово!
Якщо ж креативниїх думок поки-що не появилося, звертайтесь до нас, і спеціально для вашої молодої пари ми щось разом сотворимо гарного і незабутнього! Творчого вам життя і великої любові всім!